1. Самокеровані Церкви, що входять до складу Московського Патріархату, здійснюють свою діяльність на основі і в межах, наданих Патріаршим Томосом, що видається відповідно до рішень Помісного або Архієрейського Собору.
2. Рішення про утворення або скасування Самокерованої Церкви, так само як і визначення її територіальних кордонів, приймається Архієрейським Собором.
3. Органами церковної влади та управління Самокерованої Церкви є Собор і Синод, очолювані Предстоятелем Самокерованої Церкви у сані митрополита чи архієпископа.
4. Предстоятель Самокерованої Церкви обирається Собором з числа кандидатів, що затверджуються Патріархом Московським і всієї Русі і Священним Синодом.
5. Предстоятель вступає на посаду після затвердження Патріархом Московським і всієї Русі.
6. Предстоятель є єпархіальним архієреєм своєї єпархії і очолює самокеровану Церкву на основі канонів, даного Статуту та Статуту Самокерованої Церкви.
7. Ім’я Предстоятеля поминається у всіх храмах Самокерованої Церкви після імені Патріарха Московського і всієї Русі.
8. Рішення про утворення або скасування єпархій, що входять до самокерованої Церкви, та визначення їх територіальних меж, приймається Патріархом Московським і всієї Русі і Священним Синодом за поданням Синоду Самокерованої Церкви.
9. Архієреї Самокерованої Церкви обираються Синодом з кандидатів, затверджених Патріархом Московським і всієї Русі і Священним Синодом.
10. Архієреї Самокерованої Церкви є членами Помісного і Архієрейського Соборів і беруть участь в їх роботі у відповідності з розділами II і III цього Статуту і у засіданнях Священного Синоду.
11. Рішення Помісного й Архієрейського Соборів і Священного Синоду є обов’язковими для Самокерованої Церкви.
12. Загальноцерковний суд і суд Архієрейського Собору є церковними судами вищої інстанції Самокерованої Церкви.
13. Собор Самокерованої Церкви приймає Статут, що регламентує керування цією Церквою на основі і в межах, наданих Патріаршим Томосом. Статут підлягає схваленню Священним Синодом та утвердженню Патріархом Московським і всієї Русі.
14. Собор і Синод Самокерованої Церкви діють у межах, визначених Патріаршим Томосом, даним Статутом та Статутом, який регламентує управління Самокерованої Церкви.
15. Самокерована Церква отримує святе миро від Патріарха Московського і всієї Русі.
16. Самоврядними є:
Латвійська Православна Церква;
Православна Церква Молдови;
Естонська Православна Церква.
17. Самокерованою частиною Руської Православної Церкви є також Руська Православна Церква Закордоном в історично сформованій сукупності її єпархій, парафій та інших церковних установ.
Норми цього Статуту застосовуються в ній з урахуванням Акту про канонічне спілкування від 17 травня 2007 року, а також Положення про Руську Православну Церкву Закордоном із змінами і доповненнями, внесеними Архієрейським Собором Руської Зарубіжної Церкви 13 травня 2008 року.