1. Руська Православна Церква поділяється на єпархії – місцеві церкви, що очолюються архієреєм і об’єднують єпархіальні установи, благочиння, парафії, монастирі, подвір’я, Духовні освітні установи, братства, сестринства, місії.

2. Єпархія створюється за рішенням Священного Синоду, з подальшим затвердженням Архієрейським Собором.

3. Межі єпархій визначаються Священним Синодом.

4. У кожній єпархії існують органи єпархіального управління, що діють в межах, визначених канонами та даним Статутом.

5. Для задоволення церковних потреб у єпархіях можуть бути створені необхідні установи, діяльність яких регламентується Положеннями (Статутами), затвердженими Синодом.

1. Єпархіальний архієрей

6. Єпархіальний архієрей, за спадкоємством влади від святих апостолів, є предстоятель місцевої церкви – єпархії, канонічно керуючий нею за соборного сприяння кліру та мирян.

7. Єпархіальний архієрей обирається Священним Синодом, отримуючи про те Указ Патріарха Московського і всієї Русі.

8. У міру потреби в допомогу єпархіальному архієреєві Священним Синодом призначаються вікарні єпископи з колом обов’язків на розсуд єпархіального архієрея.

9. Архієреї носять титул, що включає найменування кафедрального міста. Архієрейські титули визначаються Священним Синодом.

10. Кандидати в архієреї обираються у віці не молодше 30 років із ченців або осіб білого духовенства, які не перебувають у шлюбі, з обов’язковим постригом у чернецтво. Кандидат, що обирається, повинен відповідати високому званню єпископа за моральними якостями і мати богословську освіту.

11. Архієреї користуються всією повнотою ієрархічної влади у справах віровчення, священнодіяння і пастирства.

12. Єпархіальний архієрей рукопокладає і призначає кліриків на місце їхнього служіння, призначає всіх співробітників єпархіальних установ і благословляє чернечі постриги.

13. Єпархіальний архієрей має право приймати до кліру своєї єпархії духовенство з інших єпархій за наявності відпускних грамот, а також відпускати священнослужителів в інші єпархії, надаючи за запитом архієреїв їх особисті справи та відпускні грамоти.

14. Без згоди єпархіального архієрея жодне рішення органів єпархіального управління не може бути проведене в життя.

15. Єпархіальний архієрей може звертатися з архіпастирськими посланнями до кліру і мирян в межах своєї єпархії.

16. В обов’язок єпархіального архієрея входить представлення Патріарху Московському і всієї Русі щорічного звіту за встановленою формою про релігійний, адміністративний та фінансово-господарський стан єпархії та про свою діяльність.

17. Єпархіальний архієрей є повноважним представником Руської Православної Церкви перед відповідними органами державної влади та управління з питань, що належать до його єпархії.

18. Здійснюючи управління єпархією, архієрей:

а) піклується про зберігання віри, християнської моралі та благочестя;

б) спостерігає за правильним відправленням богослужіння та дотриманням церковної краси;

в) несе відповідальність за виконання положень даного Статуту, постанов Соборів і Священного Синоду;

г) скликає Єпархіальні збори і Єпархіальну раду та головує на них;

д) застосовує право «вето» на рішення Єпархіальних зборів з подальшою передачею відповідного питання на розгляд Священного Синоду;

е) затверджує цивільні статути парафій, монастирів, подвір’їв та інших канонічних підрозділів, що входять до єпархії;

є) згідно з канонами, відвідує парафії своєї єпархії та здійснює контроль за їх діяльністю безпосередньо чи через своїх повноважних представників;

ж) має вище начальницьке спостереження за єпархіальними установами і монастирями, що входять до його єпархії;

з) спостерігає за діяльністю єпархіального кліру;

і) призначає настоятелів, парафіяльних священиків та інших кліриків;

к) подає на затвердження Священного Синоду ректорів духовних навчальних закладів, настоятелів (настоятельок) і намісників монастирів єпархіального підпорядкування;

л) затверджує склад Парафіяльних зборів;

м) частково або повністю змінює склад Парафіяльних зборів при відступі членів Парафіяльних зборів від канонічних правил і установлень Руської Православної Церкви;

н) приймає рішення про скликання Парафіяльних зборів;

о) затверджує кандидатури голів Парафіяльних рад і Ревізійних комісій;

п) виводить зі складу Парафіяльних рад членів Парафіяльних рад, що порушують канонічні норми та статути парафій;

р) затверджує фінансові та інші звіти Парафіяльних рад та доповіді Ревізійних комісій парафій;

с) затверджує обраних Парафіяльними зборами голів Парафіяльної ради і усуває їх від посади у разі порушення ними канонічних норм і статуту парафії;

т) затверджує протоколи Парафіяльних зборів;

у) надає відпустки духовенству;

ф) піклується про вдосконалення духовного і морального стану духовенства і про підвищення його освітнього рівня;

х) має піклування про підготовку священно- і церковнослужителів, у зв’язку з чим направляє достойних кандидатів для вступу до Духовні навчальні заклади;

ц) спостерігає за станом церковної проповіді;

ч) порушує клопотання перед Патріархом Московським і всієї Русі про нагородження достойних кліриків і мирян відповідними нагородами та в установленому порядку сам нагороджує таких;

ш) дає благословення на заснування нових парафій;

щ) дає благословення на будівництво та ремонт храмів, молитовних будинків і каплиць і дбає, щоб їхній зовнішній вигляд і внутрішнє оздоблення відповідали православній церковній традиції;

ю) освячує храми;

я) має піклування про стан церковного співу, іконопису та прикладних церковних мистецтв;

я1) порушує клопотання перед органами державної влади та управління про повернення єпархії храмів та інших будівель і споруд, призначених для церковних цілей;

я2) вирішує питання, пов’язані з володінням, користуванням та розпорядженням майном єпархії;

я3) розпоряджається фінансовими коштами єпархії, укладає від її імені договори, видає доручення, відкриває рахунки в банківських установах;

я4) здійснює контроль за релігійною, адміністративною та фінансовою діяльністю парафій, монастирів, навчальних закладів та інших підрозділів єпархії;

я5) видає власні виконавчо-розпорядчі акти з усіх питань життя і діяльності єпархії;

я6) підтверджує належність до очолюваної єпархії всіх парафій, монастирів та інших канонічних підрозділів єпархії, що знаходяться на території єпархії;

я7) піклується безпосередньо або через відповідні єпархіальні установи:

– про справи милосердя та благодійності;

– про забезпечення парафій усім необхідним для здійснення богослужіння;

– про задоволення інших церковних потреб;

19. Здійснюючи нагляд за канонічним порядком і церковною дисципліною, єпархіальний архієрей:

а) має право отецького впливу та стягнення по відношенню до кліриків, включаючи покарання доганою, відстороненням від займаної посади і тимчасовою забороною у священнослужінні;

б) застерігає мирян, у разі потреби відповідно до канонів накладає на них заборони або тимчасово відлучає від церковного спілкування. Тяжкі провини передає на розгляд церковного суду;

в) затверджує стягнення церковного суду і має право пом’якшувати їх;

г) згідно з канонами вирішує питання, що виникають при укладанні церковних шлюбів та розлучень.

20. Вдовиною єпархією тимчасово керує архієрей, який призначається Патріархом Московським і всієї Русі. У період вдівства архієрейської кафедри не вживаються ніякі справи, що стосуються реорганізації єпархіального життя, і не здійснюються зміни в роботах, розпочатих у період управління попереднього архієрея.

21. У разі вдівства єпархії, переводу правлячого архієрея або відходу його на покій Єпархіальною радою створюється комісія, яка приступає до ревізії єпархіального майна і складає відповідний акт для передачі єпархії новопризначеному архієреєві.

22. Церковне майно, яким володів архієрей у силу свого положення і посади і яке знаходиться в офіційній архієрейській резиденції, після його смерті вноситься до інвентарної книги єпархії і переходить до неї. Особисте майно спочилого архієрея успадковується відповідно до діючих законів.

23. Єпархія не може вдовувати більше сорока днів, за винятком особливих випадків, коли є достатні підстави для продовження вдівства.

24. Єпархіальним архієреям надається право відлучатися зі своїх єпархій з поважних причин на термін не більше 14 днів, не питаючи попередньо дозволу вищої церковної влади, на більш же тривалий термін архієреї просять такий дозвіл у встановленому порядку.

25. Утримування єпархіальних архієреїв визначається Священним Синодом. При залишенні служби їм призначається архієрейська пенсія, розміри якої визначаються Священним Синодом.

26. Після досягнення 75-річного віку архієрей подає на ім’я Патріарха Московського і всієї Русі прохання про відхід на покій. Питання про час задоволення такого прохання вирішується Священним Синодом.

2. Єпархіальні вікаріатства

27. Єпархіальне вікаріатство є канонічним підрозділом єпархії, що об’єднує одне або кілька благочинь єпархії.
28. Єпархіальному архієрею належить вища влада з управління вікаріатством.
29. Вікарний архієрей призначається на посаду (звільняється з посади) за поданням єпархіального архієрея визначенням Священного Синоду.
Вікарний архієрей допомагає єпархіальному архієрею в управлінні єпархією. Повноваження вікарного архієрея, керуючого вікаріатством, визначаються Положенням про єпархіальні вікаріатства, що затверджується Священним Синодом, а також письмовими або усними вказівками єпархіального архієрея.
На допомогу єпархіальному архієрею також можуть призначатися вікарні архієреї, які не керують вікаріатствами. Повноваження таких визначаються письмовими та усними вказівками єпархіального архієрея.
30. Вікарний архієрей за посадою є членом Єпархіальної ради та єпархіальних зборів єпархії з правом вирішального голосу.
31. Для здійснення своєї діяльності вікарний архієрей:
а) скликає збори священнослужителів вікаріатства;
б) створює раду і службу діловодства вікаріатства.
Збори священнослужителів вікаріатства і Рада вікаріатства є дорадчими органами при вікарному архієреї.
32. Збори священнослужителів вікаріатства складається зі священнослужителів усіх канонічних підрозділів вікаріатства.
Повноваження, а також порядок діяльності зборів священнослужителів вікаріатства визначається Положенням про єпархіальні вікаріатства.
Рішення зборів священнослужителів вікаріатства набирають чинності після їх затвердження єпархіальним архієреєм.
33. До Ради вікаріатства входять:
а) вікарний архієрей;
б) благочинні округів, що входять до складу вікаріатства;
в) духівник вікаріатства;
г) по одному священнослужителю, обраному строком на три роки зборами священнослужителів вікаріатства від кожного благочиння, що входить до складу вікаріатства;
д) не більше трьох священнослужителів на розсуд єпархіального архієрея.
Головою ради вікаріатства є вікарний архієрей. Секретарем Ради вікаріатства є член Ради вікаріатства, призначений на цю посаду розпорядженням вікарного архієрея.
Склад Ради вікаріатства затверджується єпархіальним архієреєм.
Повноваження, а також порядок діяльності Ради вікаріатства визначається Положенням про єпархіальні вікаріатства.
Рішення Ради вікаріатства набирають чинності після їх затвердження єпархіальним архієреєм.
34. При вікаріатстві може функціонувати Секретаріат, службовці якого призначаються розпорядженням вікарного архієрея.
35. Керівник секретаріату вікаріатства підпорядковується вікарному архієрею і призначається їм на посаду.

3. Єпархіальні збори

36. Єпархіальні збори, очолювані єпархіальним архієреєм, є органом управління єпархією і складаються з кліру, чернецтва і мирян, які проживають на території єпархії і представляють канонічні підрозділи, що входять до складу єпархії.

37. Єпархіальні збори скликаються єпархіальним архієреєм на його розсуд, але не рідше одного разу на рік, а також за рішенням Єпархіальної ради або на вимогу не менше 1/3 членів попередніх Єпархіальних зборів.

Процедура скликання членів Єпархіальних зборів встановлюється Єпархіальною радою.

38. Єпархіальні збори:

а) обирають делегатів на Помісний Собор;

б) обирають членів Єпархіальної ради та єпархіального суду;

в) створюють необхідні єпархіальні установи та піклуються про їх фінансове забезпечення;

г) виробляють загальноєпархіальні правила та приписи відповідно до соборних постанов та рішень Священного Синоду;

д) спостерігають за перебігом єпархіального життя;

е) заслуховують повідомлення про стан єпархії, про роботу єпархіальних установ, про життя монастирів та інших канонічних підрозділів, що входять до складу єпархії, і приймає по них рішення.

39. Головою Єпархіальних зборів є єпархіальний архієрей. Єпархіальні збори обирають заступника голови та секретаря. Заступник голови може керувати зборами за вказівкою голови. Секретар відповідає за підготовку журналів засідань Єпархіальних зборів.

40. Кворум зборів складає більшість (більше половини) членів. Рішення приймаються більшістю голосів. У разі рівності переважає голос голови.

41. Єпархіальні збори працюють відповідно до прийнятого регламенту.

42. Журнали засідань Єпархіальних зборів підписують голова, його заступник, секретар та обрані для цього два члени зборів.

4. Єпархіальна рада

43. Єпархіальна рада, очолювана єпархіальним архієреєм, є органом управління єпархією.

Єпархіальна рада утворюється з благословення єпархіального архієрея і складається не менше ніж з чотирьох осіб у пресвітерському сані, половина з яких призначається архієреєм, а інші обираються Єпархіальними зборами на три роки.

44. У разі порушень членами Єпархіальної ради віровчительних, канонічних чи моральних норм Православної Церкви, а також у разі їх перебування під церковним судом або слідством вони відмежовуються від своєї посади рішенням єпархіального архієрея.

45. Головою Єпархіальної ради є єпархіальний архієрей.

46. Єпархіальна рада засідає регулярно, але не рідше одного разу на півроку.

47. Кворум Єпархіальної ради складає більшість його членів.

48. Єпархіальна рада працює на підставі порядку денного, що подається головою.

49. Голова керує засіданням у відповідності з прийнятим регламентом.

50. Архієрей призначає секретаря Єпархіальної ради з числа її членів. Секретар відповідальний за підготовку необхідних для ради матеріалів і складання журналів засідань.

51. Якщо під час розгляду справи виникають розбіжності, то справа вирішується більшістю голосів; при рівності голосів перевагу має голос голови.

52. Журнали засідань Єпархіальної ради підписуються усіма її членами.

53. Єпархіальна рада відповідно до вказівок єпархіального архієрея:

а) виконує рішення Єпархіальних зборів, які належать до відання ради, звітує перед ним про виконану роботу;

б) встановлює процедуру обрання членів Єпархіальних зборів;

в) готує засідання Єпархіальних зборів, включаючи пропозиції щодо порядку денного;

г) представляє Єпархіальним зборам свої річні звіти;

д) розглядає питання, пов’язані з відкриттям парафій, благочинь, монастирів, об’єктів виробничо-господарської діяльності, органів управління та інших підрозділів єпархії;

е) піклується про вишукування коштів на задоволення матеріальних потреб єпархії, а при необхідності і парафій;

ж) визначає межі благочинь і парафій;

з) розглядає звіти благочинь і приймає по них відповідні рішення;

і) спостерігає за діяльністю Парафіяльних рад;

к) розглядає плани на будівництво, капітальний ремонт і реставрацію храмів;

л) веде облік та вживає заходів для збереження майна Руської Православної Церкви: храмів, молитовних будинків, каплиць, монастирів, Духовних навчальних закладів та інших підрозділів єпархії, а також майна єпархії,

м) у межах своєї компетенції вирішує питання, пов’язані з володінням, користуванням та розпорядженням майном парафій, монастирів та інших канонічних підрозділів єпархії; нерухоме майно канонічних підрозділів, що входять до єпархії, а саме будівлі, споруди, земельні ділянки можуть відчужуватися тільки на підставі рішення Єпархіальної ради;

н) здійснює ревізію єпархіальних установ;

о) піклується про забезпечення заштатного духовенства і церковних працівників;

п) обговорює підготовчі заходи до ювілеїв, загальноєпархіальних святкувань та інших важливих подій;

р) вирішує будь-які інші справи, які єпархіальний архієрей направляє до Єпархіальної ради для їх вирішення або для вивчення з метою подання йому необхідних рекомендацій;

с) розглядає питання богослужбової практики і церковної дисципліни.

5. Єпархіальні управління та інші єпархіальні установи

54. Єпархіальне управління є виконавчо-розпорядчим органом єпархії, що знаходяться під безпосереднім керівництвом єпархіального архієрея, і разом з іншими єпархіальними установами покликаним допомагати архієрею у здійсненні його виконавчої влади.

55. Архієрей здійснює вище начальницьке спостереження за роботою Єпархіального управління і всіх єпархіальних установ і призначає їх співробітників, згідно зі штатним розкладом.

56. Діяльність Єпархіальних управлінь, як і інших єпархіальних установ, регламентується Положеннями (Статутами), затвердженими Синодом, і архієрейськими розпорядженнями.

57. Кожне Єпархіальне управління повинне мати канцелярію, бухгалтерію, архів і потрібну кількість інших відділів, що забезпечують місіонерську, видавничу, соціально-благодійну, виховно-освітню, реставраційно-будівельну, господарську та інші види єпархіальної діяльності.

58. Секретар Єпархіального управління несе відповідальність за діловодство єпархії і в межах, визначених єпархіальним архієреєм, допомагає йому в управлінні єпархією і в керівництві єпархіальним управлінням.

6. Благочиння

59. Єпархія поділяється на благочинницькі округи на чолі з благочинними, що призначаються Єпархіальним архієреєм.

60. Межі благочинь та їх найменування визначаються Єпархіальною радою.

61. До обов’язків благочинного входить:

а) турбота про чистоту православної віри та гідне церковно-моральне виховання віруючих,

б) нагляд за правильним і регулярним відправленням богослужінь, за красою і благочинством у храмах, за станом церковної проповіді,

в) турбота про виконання постанов і вказівок єпархіальної влади,

г) піклування про своєчасне надходження до єпархії парафіяльних внесків,

д) надання порад священнослужителям як щодо виконання ними своїх обов’язків, так і щодо їхнього особистого життя,

е) усунення непорозумінь між духовенством, а також між духовенством і мирянами без формального судочинства і з доповіддю про найбільш вагомі інциденти правлячому архієрею,

ж) попереднє розслідування церковних правопорушень за вказівкою єпархіального архієрея,

з) клопотання перед архієреєм про нагородження кліриків та мирян, які  заслуговують заохочення,

і) внесення пропозицій правлячому архієрею щодо заповнення вакантних посад священиків, дияконів, псаломщиків і регентів,

к) турбота про задоволення релігійних потреб віруючих у парафіях, що тимчасово не мають священнослужителів,

л) нагляд за будівництвом та ремонтом церковних будівель в межах благочиння,

м) турбота про наявність при храмах усього необхідного для правильного здійснення богослужінь і нормального парафіяльного діловодства,

н) виконання інших покладених на нього архієреєм обов’язків.

62. Здійснюючи свої обов’язки, благочинний принаймні один раз на рік відвідує всі парафії свого округу, перевіряючи богослужбове життя, внутрішній і зовнішній стан храмів та інших церковних будівель, а також правильність ведення парафіяльних справ і церковного архіву, ознайомлюючись з релігійно-моральним станом віруючих.

63. За вказівкою Єпархіального архієрея, на прохання настоятеля, Парафіяльної ради або Парафіяльних зборів благочинний може проводити засідання парафіяльних зборів.

64. З благословення єпархіального архієрея благочинний може скликати священиків на братські наради для розгляду загальних для благочиння церковних потреб.

65. Щорічно благочинний представляє єпархіальному архієреєві звіт про стан благочиння та про свою роботу за встановленою формою.

66. При благочинному може існувати канцелярія, службовці якої призначаються благочинним з відома єпархіального архієрея.

67. Діяльність благочинного фінансується з коштів очолюваної ним парафії, а за необхідності – з загальноєпархіальних коштів.