Святіший Патріарх Кирил spacer Руська Православна Церква spacer Українська Православна Церква spacer Помісні i Автономні Церкви spacer Канони Православної Церкви

Управління Руської Православної Церкви

Управління Руської Православної Церкви

Сучасна структура Руської Православної Церкви (Московського Патріархату), порядок формування її центральних і місцевих органів управління, їх повноваження визначені Статутом Руської Православної Церкви, прийнятим Архієрейським собором 16 серпня 2000 року з поправками, прийнятими 27 червня 2008 року на Архієрейському Соборі.

Статут Руської Православної Церкви – суворо внутрішній документ, не зареєстрований в Мін’юсті РФ, а тому незначний з точки зору чинного законодавства. На думку протоієрея Павла Адельгейма (РПЦ), Статут РПЦ 2000 року в ряді своїх положень суперечить як чинному російському законодавству, так і церковному праву.

Нині чинний, зареєстрований в Мін’юсті при перереєстрації релігійних об’єднань відповідно з новим Федеральним законом від 26 вересня 1997 р. № 125-ФЗ «Про свободу совісті та релігійні об’єднання» (див. пункт 4 статті 27 Закону), Цивільний Статут РПЦ ніде не публікувався (Цивільний Статут РПЦ (1991), зареєстрований в Міністерстві юстиції РФ 30 травня 1991 року, був опублікований в «Журналі Московської Патріархії»).

Статут визначає Руську Православну Церкву як «багатонаціональну Помісну автокефальну Церкву, що знаходиться у віровчительній єдності і молитовно-канонічному спілкуванні з іншими Помісними Православними Церквами».

З 17 травня 2007, внаслідок підписання Патріархом Московським Олексієм II і Першоієрархом РПЦЗ митрополитом Лавром Акту про канонічне спілкування, «Руська Православна Церква Закордоном є невід’ємною самокерованою частиною Помісної Руської Православної Церкви».

Вхідні в Руську Православну Церкву Самокеровані Церкви, Екзархати, єпархії, Синодальні установи, благочиння, парафії, монастирі, братства, сестринства, Духовні навчальні заклади, представництва та подвір’я канонічно становлять Московський Патріархат.

У канонічній залежності від РПЦ знаходяться автономні Японська Православна Церква і Китайська Православна Церква; остання фактично припинила своє існування в кінці 1960-х років.

Згідно зі Статутом Руської Православної Церкви, вищими органами церковної влади та управління є Помісний собор, Архієрейський собор і Священний Синод на чолі з Патріархом, що володіють законодавчими, виконавчими та судовими повноваженнями – кожен у своїй компетенції.

Помісний Собор скликається у строки, які визначаються Архієрейським собором або у виняткових випадках Патріархом і Священним Синодом, у складі архієреїв, кліриків, ченців і мирян. Собор вирішує всі питання, що стосуються внутрішньої і зовнішньої діяльності Церкви та обирає Патріарха. Скликаний в січні 2009 р.

Архієрейський Собор становлять усі правлячі єпископи Церкви, а також вікарні єпископи, які очолюють Синодальні установи та Духовні Академії; за Статутом, скликається не рідше одного разу на чотири роки; є церковним судом вищої інстанції: зокрема, першою і останньою інстанцією з догматичних і канонічних відступів у діяльності Патріарха Московського і всієї Русі.

Вид на резиденцію Святішого Патріарха і Священного Синоду. Данилів монастир, Москва.
Патріарх – Предстоятель Церкви має титул «Святіший Патріарх Московський і всієї Русі». Йому належить «першість честі» серед єпископату Руської Православної Церкви. Ім’я Патріарха підноситься під час богослужіння у всіх храмах Руської Православної Церкви.

Будучи прямо і безпосередньо правлячим єпископом міста Москви (Московська область знаходиться в безпосередньому управлінні Патріаршого Намісника – митрополита Крутицького і Коломенського), Патріарх володіє певними загальноцерковними адміністративними повноваженнями: «разом зі Священним Синодом скликає Архієрейські Собори, у виняткових випадках – Помісні Собори, та головує на них; засідання Священного Синоду; несе відповідальність за виконання постанов Соборів і Священного Синоду; видає укази про обрання і призначення єпархіальних архієреїв, керівників Синодальних установ, вікарних архієреїв, ректорів Духовних шкіл і інших посадових осіб, призначуваних Священним Синодом; нагороджує архієреїв встановленими титулами та вищими церковними відзнаками; нагороджує кліриків і мирян церковними нагородами; стверджує присудження вчених ступенів і звань». Патріарх – Священноархімандрит (Настоятель) Свято-Троїцької Сергієвої Лаври, а також ряду інших монастирів, що мають статус Патріарших ставропігій.

У частині зовнішніх зносин Патріарх «зноситься з Предстоятелями Православних Церков у виконання постанов Соборів або Священного Синоду, а також і від свого імені; представляє Руську Православну Церкву у відносинах з вищими органами державної влади і управління».