Рік народження: 2 вересня 1938 р.

Дата хіротонії: 16листопада 1975 р.

Дата постригу: 2 квітня 1961 р.

Тезоіменитство: 5 лютого

Країна: Україна

Біографія:

Постійний член Священного Синоду УПЦ

Народився 2 вересня 1938 року в селі Бурдино Тербунського району Липецької області (Росія) в селянській сім’ї.

У 1965 р.  був зарахований до числа братії  Свято- Троїце-Сергієвої Лаври. 2 квітня прийняв чернечий постриг з ім’ям Агафангел.

18 квітня архієпископом Мінським и Білоруським Сергієм (Петровим, +1990) рукопокладений у ієродиякона, 22 квітня 1965 р. – у ієромонаха.

У 1966 р. – старший помічник інспектора і викладач Одеської Духовної Семінарії. Одночасно діловод Одеського єпархіального управління.

7 квітня 1967 р. возведений  у сан ігумена.

З 29 травня 1967 р. по листопад 1975 р. – ректор ОДС.

1 червня 1967 р. возведений у сан архімандрита. З січня 1968 р. – член єпархіальної ради Одеської єпархії.

Активно приймав участь у багатьох міжнародних форумах: у липні 1969 р. – член делегації Руської  Православної Церкви на конференції представників усіх релігій СРСР за співробітництво і мир між народами.

У вересні 1969 р. приймав участь у чотирьох співбесідах  богословів РПЦ і Євангельської Церкви у Германії (ФРГ). У 1987 р. і у 1989 рр. член делегації у міжнародних «Круїзи світу » по р. Міссісіпі  (США). У 1992 р. – член міжнародної зустрічі «Людство і релігія», яка проходила у Люмені, Бельгії під гаслом «Європа і релігія».

У 1971 р. був членом помісного Собору Руської Православної Церкви. Учасник Архієрейських Соборів Руської Православної Церкві 1988, 1990, 1991, 1992, 1994 і 1996 рр., на останніх двох був обраний головою Мандатної комісії.

11 листопада 1975 р. на засіданні Священного Синоду РПЦ – визначено  бути єпископом  Вінницьким і Брацлавським.

Хіротонісаний 16 листопада 1975 р.

З 1975 р. по 1992 р. – управляючий Хмельницькою єпархією.

7 вересня 1981 р. був возведений у сан архієпископа.

10 березня 1989 возведений у сан митрополита.

У 1998 р. удостоєний права носіння другого панагії.

З місією миру на чолі делегації релігійних діячів СРСР відвідав Канаду, а також в складі делегації Радянського комітету захисту миру і Українського фонду культури тричі відвідав США, Італію, Бельгію, двічі – ФРГ, Францію, Болгарію, Швейцарію. На чолі паломницької делегації відвідав Святу Гору Афон, тричі Єрусалим, Кіпр.

Народний депутат України (1990-1994 рр.). Член Правління і Президіуму Українського республіканського фонду миру, член Вінницького обласного комітету захисту миру. Член Правління і Президіуму Українського республіканського фонду культури, член Президіуму Одеської  обласної ради миру, член Асоціації народних депутатів України.

У 1991 р. став в опозицію сепаратиському курсу митрополита Київського Філарета (Денисенко, пізніше відлученого від Церкви), що закінчилось конфліктом, в результаті якого 7 серпня 1991 р. архієп. Агафангел був переведений на Івано-Франківську і Коломийську кафедру. Не прийняв призначення  і 7 вересня 1991 р. був звільнений на покій згідно з  поданим проханням.

Після  Архієрейського  Собору РПЦ  31 березня – 5 квітня 1992 р. був повернутий на Вінницьку і Брацлавську кафедру.

Рішенням Священного Синоду УПЦ від 20 червня 1992 р. переведений на Одеську та Ізмаїльську кафедру, призначений постійним членом Священного Синоду УПЦ.

З 1993 по 1998 рр. знову призначений  ректором ОДС, 27 серпня 1995 р. був призначений головою Навчального комітету при Священному Синоді УПЦ.

Нагороджений численними орденами РПЦ, інших Помісних Православних Церков, має державні нагороди.

Вченою Радою Київської духовної академії від 27 грудня 1999 р. митрополиту Агафангелу присвоєно ступінь «доктор богослов’я». Вченою Радою Одеської Національної юридичної академії 2 вересня 2003 р.  митрополиту Агафангелу присвоєно звання почесного доктора.

За період перебування митрополита Агафангела на Одеській кафедрі відкриті: Свято-Пантелеймонівський, Свято-Іллінський, Свято-Іверської, Свято-Константино-Еленінский, Свято-Миколаївський чоловічі монастирі, а також Свято-Архангело-Михайлівський  і Спасо-Преображенський жіночі монастирі.У єпархії відкрито більше 300 храмів, побудовано близько 20 нових храмів в Одесі та Одеській області і будуються нові храмові споруди.

Одеській митрополії повернена триповерхова будівля Свято-Андріївського Афонського представництва в Одесі, відновлені всі раніше зруйновані дзвіниці на міських храмах, відновлений Спасо-Преображенський кафедральний собор.

У 1995-1997 рр. за поданням митрополита Агафангела рішенням Священного Синоду УПЦ зараховані до лику святих преподобний Кукша Одеський, преподобний Гавриїл Афонський, праведний Іона Одеський, архієпископ Інокентій Херсонський (Борисов), священномученик Анатолій Одеський (Грисюк).

Митрополит  Агафангел – Почесний громадянин міст Грінвілль (Міссісіпі) і Батон Руж (Луїзіана), США. У червні 2004 року на сесії Одеської міської ради обрано Почесним громадянином  м. Одеси.

У складі делегації Російської Православної Церкви з 2001 р., З благословення предстоятеля Української Православної Церкви Блаженнішого Володимира, митрополита Київського і всієї України, митрополит Агафангел представляє Українську Православну Церкву на переговорах з представниками Константинопольської Православної Церкви зі зцілення церковних розколів і негараздів в Україні.

Митрополит Агафангел – учасник двох міжнародних церковних конференцій, присвячених 2000-річчю Різдва Христового, що проходили в 1997 і 1998 рр.. в Сімферополі і Почаївській лаврі.

Під патронатом митрополита Агафангела з 20 по 23 січня 1999 р. в Одесі проходила міжнародна конференція Фонду єдності православних народів: «Православ’я і загроза системної кризи світового постіндустріального суспільства, глобальної економіки і державних інститутів влади».

Велику увагу митрополит Агафангел приділяє підготовці кадрів священнослужителів для Української  Православної Церкви, релігійної освіти мирян і духовно-моральному вихованню юного покоління.

Все масштабніше стає благодійна діяльність Одеської митрополії. Одеська духовна семінарія, монастирі та парафії опікують дітей-сиріт, людей похилого віку, інвалідів, бездомних. Спільно з державними лікарняними закладами у Київському та Приморському районах м. Одеси створено відділення милосердя, влаштовані притулки. Є гарні контакти з військовослужбовцями. Духовенство митрополії, насельники монастирів та викладачі семінарії присутні при прийнятті присяг у військових частинах, відвідують в’язниці та лікарні.

З благословення митрополита Агафангела в Одеській  митрополії відроджується місіонерська діяльність. У теле- і радіоефірі кожної  неділі звучить пастирське слово. У багатьох храмах і монастирях діють недільні школи для дорослих і дітей. У Свято-Успенському Патріаршому чоловічому монастирі увійшло в традицію проведення поза богослужбових бесід з прихожанами.

Ім’я митрополита Агафангела внесено до інформаційного біографічного  довідника: «Україна: 10 років незалежності. 500 впливових особистостей ».

Єпархія: Одеська єпархія
(Правлячий архієрей)

Нагороди:

 Церковні:

1968 р. – орден св. князя Володимира III ступеня;

1969 р. – орден св. ап. і євангеліста Марка Олександрійської  Православної Церкви II ступеня;

1969 р. – орден св. князя Володимира II ступеня;

1985 р. – орден преп. Сергія Радонезького II ступеня;

1981 р. – орден св. ап. і євангеліста Марка Олександрійської  Православної Церкви I ступеня;

1981 р. – орден св. рівноапостольної Ніни Грузинської Православної Церкви II ступеня;

1981 р. – орден Святого Хреста Єрусалимської Православної Церкви;

1988 р. – орден св. князя Володимира I ступеня;

1998 р. – орден св. князя Данила Московського II ступеня;

2000- Ювілейний орден «Різдво Христове – 2000» I ступеня;

2000 р. – орден свт. Інокентія Московського II ступеня;

2001 р. – орден прп. Нестора Літописця II ступеня;

2003 р. – орден прп. Нестора Літописця I ступеня;

2008 р. – орден святителя Алексія, митрополита Московського, II ступеня;

2013 р. – орден прп. Сергія Радонезького I ст .;

2015 р. – орден прп. Серафима Саровського I ст .;

2018 р. – орден свт. Інокентія Московського I ст .;

орден Стефана Великого Молдавської митрополії РПЦ II ступеня;

орден Антіохійської  Церкви і медалі інших Церков.

Світські:

1988 р. – почесна грамота Президії Верховної Ради УРСР;

1988 р. – медаль миру ООН;

1989 р. – почесна грамота Президії Верховної Ради Грузинської РСР;

1990- Золотий знак відмінності Одеської обласної держадміністрації та почесна грамота;

1998 р. – почесна грамота та медаль Кабінету Міністрів України;

1999 р. – відзнака Президента України – орден «За заслуги» II ступеня;

2000 р. – орден Пошани Придністровської Молдавської Республіки;

2003- Відзнаку Президента України – орден «За заслуги» I ступеня;

2003 р. – орден Дружби Російської Федерації;

2003 р. – орден “Чорнобильський хрест» (нагорода Всеукраїнської громадської організації «Союз чорнобильців України»);

2003 р. – орден Суворова ПМР;

2004 р. – орден св. Георгія  Побідоносця  (нагорода Російської  Палати особистості при Президентові РФ) I ступеня;

2013 р. – Почесна грамота Президента Россії;

2013 р. – Державний орден України князя Ярослава Мудрого IV ст.;

орденський знак «Слава на вірність Вітчизні» III ступеня;

срібна медаль «10 років незалежності Україна» II ступеня;

орден «Козацька слава» I ступеня;

орден Г.Маразлі  III ступеня (нагорода Одеської міської мерії);

відзнаку Міністра Внутрішніх справ України;

пам’ятна медаль Президії Верховної Ради Вірменської РСР;

почесна медаль «Борцеві за мир» Радянського КЗМ;

золота медаль Радянського фонду миру;

почесна медаль Радянського Комітету захисту миру;

почесна грамота, почесна медаль і почесний знак Радянського фонду миру;

шість почесних грамот Української Ради миру з врученням пам’ятних медалей;

почесна грамота товариства «Україна»;

почесні грамоти Вінницького та Хмельницького обласних відділень фонду миру;

почесні грамоти Вінницької  та  Хмельницької обласних організацій Українського товариства охорони пам’яток історії та культури.

E-mail:

od-eparhia@mail.ru

Web-сайт:

www.pravoslav.odessa.net