Святіший Патріарх Кирил spacer Руська Православна Церква spacer Українська Православна Церква spacer Помісні i Автономні Церкви spacer Канони Православної Церкви

Схема церковних розколів в Україні

Схема церковних розколів в Україні

Українські розколи, показані в інфографіці

У грудні 2018 року внаслідок об’єднання УПЦ-КП та УАПЦ виникла нова розкольницька структура під назвою «Православна Церква України» (ПЦУ). В січні 2019 року формальну єдність українських розкольників і Константинопольського Патріархату було закріплено «томосом», оформлення якого відбулося у два етапи, що відображено у Схемі за 2021 рік у пяти версіях – на українській, російській, польскій, грецькiй, англійській мовах. У зв’язку з подальшим поглибленням розколу в українському православ’ї до 1 січня 2022 року підготовлена оновлена Схема за 2022 рік на трьох мовах — російській, українській, румунській.

Представлена в графічній формі Схема «Церковні розколи в українському православ’ї» охоплює весь історичний період розвитку розкольницьких утворень: від появи автокефалістського руху «митрополита» Василя Липківського до виходу «патріарха» Філарета з ПЦУ та ініціації ним відновлення реєстрації УПЦ-КП. Розкольницькі навколоцерковні структури отримали бурхливий розвиток з початком третього періоду відродження УАПЦ, який, як датують його самі автокефалісти, припадає на 1989 р. Через сімнадцять років процес злиття, дроблення і виникнення нових розкольницьких течій призупинився. Це дозволило в 2006 році на аналізі статистики того часу підготувати і видати Схему «Церковні розколи в Україні» у пяти версіях ‒ на українській, російській, польскій, грецькiй та англійській мовах – із зазначенням кількості приходів. Докладно…

Вивчення динаміки розвитку розкольницьких рухів зсередини викликало необхідність внесення поправок і спонукало опублікувати в 2008 році оновлену Схему в пяти версіях — українській, російській, польскій, грецькiй, англійській – з внесенням деяких даних щодо кількості парафій, при цьому графіка порушена не була.

Докладним інформаційним доповненням до Схеми є книга, яка побачила світ в 2007 році російською мовою під назвою «Церковні розколи в Україні»; а в 2008 році українською мовою вийшла книга з доповненням під назвою «Розкольницькі рухи в українському Православ’ї в XIX-XX сторіччя». Завдяки цьому і безлічі інших дослідницьких і аналітичних матеріалів, що безперервно висвітлюють проблематику українських розколів протягом тридцяти років, суспільство отримало можливість самостійно розібратися в хитросплетіннях розкольницьких напрямків минулого і сьогодення. Правда про розколи в їх історичній ретроспективі дала можливість захисникам канонічного Православ’я викривати розколи безпосередньо «по гарячих слідах». Такий статус полеміки виключав будь-яку упередженість у викладі, змушуючи розкольників уникати історичного суб’єктивізму, як би вони цього не хотіли.

Поява в 2020 році Схеми в пяти версіях — на українській, російській, польскiй, грецькiй, англійській мовах – своєчасно тим, що «блукаючими в розколі» створена своя історіографія, настільки майстерно вплетена в загальний хід новітньої історії України, що непідготовленому читачеві часом важко розібратися в ланцюзі подій, що відбуваються, тим більше в такій специфічній темі як релігія і Церква.

Штучні псевдоцерковні структури зливаються і дробляться, набуваючи нові форми соціального самовираження, кожен раз претендуючи на виняткову роль і особливе лідерство в сфері духовного опікування народу.

Поспішність в діях і зневага до канонів часто призводять до сміховинних казусів, як це сталося, наприклад, з процедурою «набуття Україною томосу».

5 січня 2019 року «історичний» документ був підписаний Константинопольським Патріархом Варфоломієм I і 6 січня помпезно вручений «предстоятелю» ПЦУ в Стамбулі. 7 січня під час служби в Софії Київській «томос» був явлений «всьому українському народу», як стверджували його автори, виключно на правах легітимного церковного документа. В цей же день, ввечері, текстовий згорток був таємно забраний з Трапезного храму Софії Київської, де був виставлений на загальний огляд, і відправлений в Стамбул! Виявилося, що документ без підписів членів Синоду Константинопольського Патріархату, складений з порушенням вимог процедури оформлення, не мав законної сили! 9 січня «томос» був підписаний членами Синоду і ввечері повернуто до Києва, звідки 10 січня доставлений до міста Рівне і в міському храмі вдруге був публічно пред’явлений послідовникам ПЦУ.

П’ятиденна тяганина з оформленням документа спантеличить будь-якого літописця в визначенні справжньої дати отримання українськими розкольниками свого «томосу»! Так все ж, яку з дат вважати епохальною в настільки історичній справі, якщо подібний документ видається один раз і з цього моменту є основою існування Церкви? Яка дата набуття «томосу» вважається істинною – 5 або 9 січня 2019 року? Залишимо вирішувати цей ребус канцелярії Константинопольського Патріарха Варфоломія I і перенесемо увагу на головне – на дивовижну властивість «томосу» підміняти собою святительське свячення як видимий символ благословення і передачі іншому благодаті і влади, отриманої від Бога.

Відомий грецький богослов протопресвітер Анастасій Готсопулос, коментуючи наслідки надання «томосу» для всього Православ’я, зазначає: «Ми маємо справу не тільки з неповагою до церковного переказу і порядку, не тільки зі значними канонічними порушеннями. Ситуація виявляється набагато більш серйозною, якщо ми розглянемо, кому надана автокефалія!»

Подивіться на Схему 2022 року, і стане ясно, що Патріарх Варфоломій I надав «томос» українським розкольникам, про безблагодатність яких раніше сам неодноразово публічно заявляв. Канони приписують тим, хто з’єднався з розкольниками втрачає право священнодіяти, сам стаючи без благодатним розкольником. Патріарх Варфоломій I у випадку з розкольниками України вважає інакше – він повчає, що видача «томосу» і визнання розкольників рівними собі по благодаті підміняє справжнє таїнство Священства. Іншими словами, розкольник, що з’єднався з маючими благодать, її якимось чином набуває! Це не що інше, як свідоме спотворення вчення Святої Церкви про благодать як дію Святого Духа, явленої виключно в момент висвячення на священицьку ступінь диякона, пресвітера або єпископа. Такий погляд нівелює догмат про Апостольську наступність, тобто йдеться про виникнення новоявленої над’єресі, що утвердилася в зміненому розумі глави Константинопольської кафедри і безсоромно поширюваної їм по всіх континентах, руйнуючи віковий принцип євхаристійної громади та перекази давньої нероздільної Православної Церкви.

Схеми «Церковні розколи в українському православ’ї», видані в період з 2006 по 2020 роки, доповнюючи численні публікації про природу розкольницьких утворень, допомагають непідготовленому читачеві за допомогою графічної візуалізації легше розібратися в строкатій палітрі різних історичних етапів розвитку українських розколів. У цьому полягає їх цінність.

Протоієрей Ростислав Ярема

Доктор богослов’я, професор

 

 

За станом на  01.01.2022 (укр.) *

За станом на  01.01.2022 (рум.) *

* в формате А3

 

За станом на  2021 рiк (укр.) 

За станом на  2021 рiк (пол.)

За станом на  2021 рiк (грец.) *

За станом на  2021 рiк (англ.)

За станом на  2020 рiк (укр.)

За станом  на  2020 рiк (пол.)

За станом  на  2020 рiк (грец.)

За станом  на  2020 рiк (англ.)

За станом  на  2008 рiк (укр.)

За станом  на  2008 рiк (пол.)

За станом  на  2008 рiк (грец.)

За станом  на  2008 рiк (англ.)

За станом  на  2006 рiк (укр.)

За станом  на  2006 рiк (пол.)

За станом  на  2006 рiк (грец.)

За станом  на  2006 рiк (англ.)

​* в формате А3