Дата народження: 23 листопада 1951 р.

Дата хіротонії: 14 квітня 2002 р.

Тезоіменитство: 26 січня

Країна: Росія

Біографія:

Народився 23 листопада 1951 р. у місті Шумерля Чуваської АРСР в сім’ї робітника.

У 1967 році, отримавши неповну середню освіту (8 класів середньої школи), поступив на роботу.

У 1968 році попрямував до Москви на навчання.

У 1968-1969 рр.. навчався в міському професійно-технічному училищі Москви. Після закінчення училища в 1970 році працював електромонтером на оптико-механічному заводі в місті Загорську (нині Сергіїв Посад), звідки і був призваний на службу в Збройні Сили.

У 1970-1972 рр.. служив у лавах Радянської армії. Протягом армійської служби з дозволу командування відвідував вечірню середню школу. По завершенні служби в армії працював на Шумерлінському заводі ВАФ і одночасно навчався у вечірній середній школі робітничої молоді міста Шамерля, яку закінчив у 1973 році.

У 1973-1974 рр.. працював електромонтером-оператором на машинобудівному заводі ім. Лавочкіна у місті Хімки Московської області, а потім, перед поступом  до семінарії, в 1974-1975 рр.. працював в Троїце-Сергієвій Лаврі.

У 1975-1978 рр.. навчався у Московській Духовній семінарії.

У 1978-1982 рр.. навчався у Московській Духовній академії, по закінченні якої за курсову роботу з догматичного богослов’я «святоотцівські догматичні системи» Радою академії удостоєний ступеня кандидата богослов’я.

У 1982-1985 рр.. – слухач аспірантури при Московській Духовній академії.

У жовтні 1982 року одночасно із зарахуванням до аспірантури приступив до роботи у Відділі зовнішніх церковних зносин Московського Патріархату в секторі миротворчого служіння Російської Православної Церкви.

3 квітня 1985 р., на останньому курсі навчання в аспірантурі, прийняв чернечий постриг з нареченням імені Іринарх.

13 квітня 1985 р.  був висвячений у сан ієродиякона, а 15 квітня 1985 р. – у сан ієромонаха.

У липні-вересні 1987 року перебував у Бірмінгемі, в Селлі-Оук коледжі, з метою вивчення англійської мови.

У 1987-1988 рр.. навчався в Екуменічному інституті в Боссе в Женеві.

У 1988-1989 рр.. слухав лекції в Гарвардській богословській школі при Гарвардському університеті в Кембриджі (Сполучені Штати Америки).

У 1988 році возведений у сан ігумена.

З квітня 1989 року курирував у Відділі зовнішніх церковних зносин Московського Патріархату програму подолання алкоголізму і наркоманії (у співпраці з Міністерством охорони здоров’я СРСР і ВНЦ наркології).

Підготував і провів у Відділі зовнішніх церковних зносин Московського Патріархату два радянсько-американських церковних семінари по алкоголізму і наркоманії (1989 і 1990) і Спільну нараду Міністерства охорони здоров’я СРСР і Московського Патріархату на тему: «Церква і подолання алкоголізму і наркоманії »1989).

Одночасно як священнослужитель вів пастирську роботу з хворими алкоголізмом і наркоманією в московській міській наркологічній лікарні № 17 і в наркологічній клініці № 13 Всесоюзного наукового центру медично-біологічних проблем наркології.

1 березня 1990 р. призначений настоятелем знову відкритого лікарняного храму ікони Божої Матері «Відрада і Утішання» на Ходинському полі в Москві.

У 1990 році (на другому радянсько-американському церковному семінарі по алкоголізму і наркоманії) у конференц-залі Відділу зовнішніх церковних зносин Московського Патріархату мали місце установчі збори, на яких з благословення Святішого Патріарха Московського і всієї Русі Олексія II було засноване Православне братство тверезості «Відрада і Утішання» (зі статусом суспільно-релігійної організації).

У 1990-1991 рр.. – секретар Комісії Священного Синоду з благодійності та катехізації,  яка пізніше була перетворена в два Синодальних відділи: Відділ по церковній добродійності і соціальному служінню та Відділ релігійної освіти і катехізації.

У 1990-1991 рр.. – секретар Комісії Священного Синоду з сприяння зусиллям у подоланні наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (у березні 1991 року звільнений від обов’язків секретаря Комісії у зв’язку з переходом на парафіяльне служіння).

У квітні 1991 року, залишивши роботу у Відділі зовнішніх церковних зносин Московського Патріархату, перейшов на парафіяльне служіння у знову відкритий лікарняний храм ікони Божої Матері «Відрада і Утішання» на Ходинському полі в Москві.

Здійснюючи парафіяльне пастирське служіння, як голова Православного братства тверезості «Відрада і Утішання» продовжив участь у роботі руху з подолання алкоголізму і наркоманії у співпраці з Міністерством охорони здоров’я СРСР, з Відділом наркології і психіатрії Управління спеціалізованої медичної допомоги Міністерства охорони здоров’я СРСР, Всесоюзним науковим центром медично-біологічних проблем наркології  МОЗ СРСР (ВНЦ наркології), з кафедрою наркології Центрального інституту удосконалення лікарів, з іншими структурами і службами наркологічної допомоги населенню, а також по лінії Мосради, а пізніше – мерії Москви в якості члена Міжвідомчої комісії Мосради  у справах хворих алкоголізмом і наркоманією.

Всі роки священнослужіння на терені парафіяльного священика – настоятеля храму займався пастирським душеопікуванням і духовним окормленням госпіталізованих хворих Московської міської клінічної лікарні ім. С.П.Боткіна і розташованої по сусідству клініки Онкологічного науково-дослідного інституту ім. П.А. Герцена. Паралельно здійснював реставраційні роботи у приписному лікарняному храмі святих лікарів-безсрібників Косми і Даміана, зведеному серед лікарняних корпусів на території Боткінської лікарні.

У 1999-2001 рр.. виконував послухи по лінії Єпархіальної ради міста Москви, до складу якого був введений на Єпархіальних зборах міста Москви, що проходили у грудні 1998 року.

15 грудня 2000 р. Указом Святішого Патріарха Московського і всієї Русі Олексія призначений благочинним храмів Всехсвятського округу міста Москви.

16 березня 2002 р. Святішим Патріархом Московським і всієї Русі Олексієм в Свято-Троїцькому соборі Данилова монастиря в Москві у день святкування пам’яті святого благовірного князя Данила Московського возведений у сан архімандрита.

Св. Синод на засіданні 12-13.03.2002 р. визначив єпископом Пермським і Соликамським бути ігуменові Іринарху (Грезину), благочинному Всехсвятського округу Москви.

14 квітня 2002 р., у Неділю 4-у Великого посту, преподобного Іоанна Лествичника, в Храмі Христа Спасителя за Божественною літургією була звершена хіротонія архімандрита Іринарха (Грезина) у єпископа Пермського й Солікамського.

Хіротонію здійснили Патріарх Московський і всієї Русі Олексій, митрополити Крутицький і Коломенський Ювеналій, Смоленський і Калінінградський Кирило, Сонячногорський Сергій, Волоколамський і Юр’ївський Питирим, Чебоксарський і Чуваський Варнава; архієпископи Істрінський Арсеній, Єкатеринбурзький і Верхотурський Вікентій, Кемеровський і Новокузнецький Софроній; єпископи Филипопольський Ніфон (Антиохійський Патріархат), Тихвинський Костянтин, Орєхово-Зуєвський Олексій, Тульський і Білівський Кирило, Дмитровський Олександр і Сергієво-Посадський Феогност.

Рішенням Священного Синоду від 5 березня 2010 р. звільнений від управління Пермської єпархії  і призначений єпископом Красногорським, вікарієм Московської єпархії (журнал № 5).

У грудні 2010 р. доручено окормлення парафіяльних храмів на території Південно–Західного адміністративного округу м. Москви (Андріївське благочиння).

З 22 березня 2011 р. – член Вищої Церковної Ради Руської Православної Церкви.

Розпорядженням Святішого Патріарха Кирила від 31 грудня 2011 призначений керуючим Південно–західним вікаріатство в межах Південно–Західного адміністративного округу м. Москви і включений до складу Єпархіальної ради м. Москви за посадою.

Голова Комісії з соціального служіння в місцях позбавлення волі при Єпархіальному раді м. Москви.

Освіта:

1978 р.  – Московська духовна семінарія.

1982 р. – Московська духовна академія (кандидат богослов’я).

1985 р. – аспірантура при Московській духовній академії.

1988 р. – Екуменічний інститут в Боссе (Женева).

 1989 р.-Гарвардська богословська школа при Гарвардському університеті в Кембріджі (США).

Місце роботи: Синодальний відділ з тюремного служіння (Голова)

Єпархія:
Московська єпархія (міська)
(Вікарій Патріарха Московського і всієї Русі)

Наукові праці, публікації:

Святоотцівські догматичні системи (кандидатська дисертація).

Нагороди:  

Церковні: 

2019 р. – орден прп. Сергія Радонезького III ст .; 

2011 р. – орден св. блгв. кн. Данила Московського II ст.;

орден св. блгв. кн. Данила Московського III ст.; 

медаль прп. Сергія Радонежського I ст.; 

медаль св. блгв. кн. Данила Московського

Світські: 

державний орден Дружби.

 

E-mail:bishop@anastasia-uz.ru

Web-сайт:www.bishop-irinarkh.ru