Святіший Патріарх Кирил spacer Руська Православна Церква spacer Українська Православна Церква spacer Помісні i Автономні Церкви spacer Канони Православної Церкви

Феофан

Феофан

Дата народження: 21 травня 1947 р.

Дата смерті: 20 листопада 2020 р.

Дата хіротонії: 26 листопада 2000 р.

Дата постригу: 19 грудня 1973 р.

Тезоіменитство: 24 жовтня

Країна: Росія

Біографія:

Народився 25 травня 1947 р. у місті Дмитрові Курської області у робітничій сім’ї. Після закінчення середньої школи служив у лавах Радянської Армії.

У 1969-1970 рр.. ніс послух у єпископа Смоленського і Вяземського Гедеона.

У 1970 році вступив у другий клас Московської духовної семінарії, яку закінчив у 1972 році і був зарахований до Московської духовної академії.

У 1973 році був прийнятий послушником у братство Троїце-Сергієвої лаври.

19 грудня 1973 намісником Троїце-Сергієвої лаври архімандритом Ієронімом (Зінов’євим) був пострижений у чернецтво з ім’ям Феофан на честь преподобного Феофана сповідника.

14 січня 1974 р. архієпископом Сергієм (Голубцовим) висвячений у сан ієродиякона.

У 1976 році на свято Благовіщення Пресвятої Богородиці митрополитом Тульським і Білівским Ювеналієм в кафедральному соборі міста Тули висвячений у сан ієромонаха.

У 1976 році закінчив Московську духовну академію зі ступенем кандидата богослов’я, присвоєну за кандидатську роботу «Догматичне вчення Василія Великого», і був зарахований до аспірантури при Московській духовній академії.

У 1977 році Ухвалою Священного Синоду направлений в Російську духовну місію в Єрусалимі, де ніс послух до 1982 року

З 1982 по 1984 рр.. перебував в братстві Троїце-Сергієвої лаври.

З 1984 по 1987 рр.. ніс послух секретаря Екзархату Центральної і Південної Америки.

З 1987 по 1989 рр.. ніс послух у Відділі зовнішніх церковних зносин Московського Патріархату.

З 1989 по 1993 рр.. – Екзарх Патріарха Московського при Патріарху Олександрійському і всієї Африки.

З 1993 по 1999 рр.. – Заступник голови Відділу зовнішніх церковних зносин Московського Патріархату.

28 грудня 1999 р. призначений (до 8 жовтня 2000 р.) представником Патріарха Московського при Патріарсі Антіохійському і всього Сходу.

У 1979 році, на свято Успіння Божої Матері, зведений в сан ігумена з покладанням хреста з прикрасами.

У 1985 році, в Неділю всіх святих, в Землі Російській просіявших, зведений в сан архімандрита.

У 1985 році нагороджений орденом преподобного Сергія Радонезького III ступеня, у 1995 році – орденом святого благовірного князя Данила Московського II ступеня. Відзначено нагородами Олександрійської, Антіохійської, Єрусалимської Помісних Православних Церков.

Постановою Святійшого Патріарха і Священного Синоду від 7 жовтня 2000 р. єпископом Магаданським і Сінегорським визначено бути архімандриту Феофану (Ашуркове).

На виконання цієї постанови 25 листопада 2000 р. у храмі Всіх святих, на землі Руській просяявших, Патріаршій резиденції Свято-Данилова монастиря чин наречення архімандрита Феофана в єпископа Магаданського і Сінегорського здійснили Святійший Патріарх Московський і всієї Русі Алексій II, митрополити Крутицький і Коломенський Ювеналій, Смоленський і Калінінградський Кирило, голова Відділу зовнішніх церковних зносин Московського Патріархату, Солнечногірський Сергій, керуючий справами Московської Патріархії, архієпископи Ростовський і Новочеркаський Пантелеімон Тверський і Кашинський Віктор, єпископи Бронницький Тихін, Орєхово-Зуєвський Олексій, Красногорський Сава, голова Синодального відділу по взаємодії зі Збройними Силами та правоохоронними установами.

26 листопада 2000 р., в день пам’яті святителя Іоанна Златоуста, архієпископа Константинопольського, в Богоявленському кафедральному соборі Предстоятель Руської Православної Церкви та Преосвященні архієреї, які брали участь у нареченні, здійснили хіротонію архімандрита Феофана в єпископа Магаданського і Сінегорского.

7 травня 2003 р. призначений на Ставропольську і Владикавказьку єпархію.

25 лютого 2008 р. возведений у сан архієпископа.

Рішенням Священного Синоду від 6 жовтня 2010 р. призначений ректором духовного училища Владикавказа (журнал № 106). 

Рішенням Священного Синоду від 22 березня 2011 року (журнал № 12) призначений на Челябінську і Златоустовськую кафедру.

Рішенням Священного Синоду від 26 липня 2012 р. (журнал № 63) призначений головою новоствореної Челябінської митрополії і тимчасово керуючим Троїцької єпархією.

1 серпня 2012 возведений у сан митрополита.

Рішенням Священного Синоду від 30 травня 2014 р. (журнал № 34призначений Преосвященним Симбірським і Новоспаським, головою Симбірської митрополії.

Рішенням Священного Синоду від 13 липня 2015 року (журнал № 44) призначений Преосвященним Казанським і Татарстанським, главою Татарстанської митрополії.

Помер 20 листопада 2020 р. Відспівування в Благовіщенському соборі Казанського кремля 23 листопада очолив керуючий справами Московської Патріархії митрополит Воскресенський Діонісій. Митрополит Феофан був похований за вівтарем відродженого його зусиллями Казанського собору м. Казані.


 Освіта:

1972 р.. – Московська духовна семінарія.

1976 р. – Московська духовна академія (кандидат богослов’я).

Наукові праці, публікації:
Догматичне вчення Василія Великого (кандидатська дисертація).

Нагороди:

Церковні:

* 1985 р. – орден прп. Сергія Радонезького III ступеня;

* 1995 р. – орден св. блгв. кн. Данила Московського II ступеня;

*  2006 р. – орден свт. Інокентія Московського II ступеня;

*  2012 р. – орден прпСерафима Саровського II ст.;

*2017 р. – орден свт. Інокентія Московського I ст .;

*2017р. – медаль апостола Петра I ст. (Санкт-Петербурзька єпархія);

*2019 р. – орден «Енбек Үшiн» («За працю») (Казахстанський митрополичий округ).

*  Нагороди Олександрійської, Антіохійської та Єрусалимської Православних Церков.

Державні:

* 1997 р. – медаль ордена «За заслуги перед Вітчизною»;

* 2000 р. – орден Дружби;

* 2007 р. – орден «За заслуги перед Вітчизною» IV ступеня.

*2017 р. – орден «За заслуги перед Вітчизною» III ст .;

*2019 р. – медаль «100 років утворення Татарській АРСР»;

*2020 р. – медаль Слідчого комітету РФ «За сприяння».