25 вересня 2022 року, в Неділю 15-у після П’ятидесятниці, перед Воздвиженням, день віддання свята Різдва Пресвятої Богородиці, Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил >звершив Божественну літургію в храмі благовірного князя Олександра Невського в однойменному скиті поблизу Передєлкіна. Після закінчення Літургії Предстоятель Руської Православної Церкви проголосив проповідь.

В ім’я Отця і Сина і Святого Духа!

Бо так полюбив Бог світ, що віддав Сина Свого єдинородного (Ін. 3:16). На що віддав? На смерть! Єдинородного Сина, Божественного Сина! І чому ж була потрібна ця страшна божественна Жертва, масштаби якої і значення якої неможливо охопити людським розумом? Всемогутній Бог віддає Самого Себе на страту, якою страчали злочинців, ізгоїв людського суспільства, які справді вчинили страшні, небезпечні злочини.

Коли замислюєшся про цю невимовну божественну Жертву, важко людським розумом охопити весь божественний задум. Але цілком очевидно, що Господь віддає Себе, по-людськи страждає і вмирає не для чогось, що було б для нас зовсім не зрозуміло і притаманне лише Йому, що має неосяжне знання про Себе Самого. Він дає нам можливість зрозуміти, що якщо Бог у Сині Своїм віддає Своє людське життя заради інших людей, заради роду людського, значить жертовність є найвищим проявом любові людини до своїх ближніх. Жертовність є найбільшим проявом кращих людських якостей.

Ми знаємо, що сьогодні багато хто гине на полях міжусобної брані. Церква молиться про те, щоб ця боротьба закінчилася якнайшвидше, щоб якнайменше братів убили один одного в цій братовбивчій війні. І одночасно Церква усвідомлює, що якщо хтось, керований почуттям обов’язку, необхідністю скласти присягу, залишається вірним своєму покликанню і гине при виконанні військового обов’язку, то він, безсумнівно, чинить діяння, рівносильне жертві. Він приносить себе в жертву за інших. І тому віримо, що ця жертва змиває всі гріхи, які людина вчинила.

Війна, яка нині йде на теренах Русі, — це міжусобна брань. І тому так важливо, щоб унаслідок цієї брані не виникла хвиля запеклості та відчуження; щоб братні народи не розділила непрохідна стіна ненависті. І від того, як ми всі сьогодні поводитимемося по відношенню один до одного, що ми проситимемо у Господа у своїх молитвах, на що будемо сподіватися — багато в чому залежатиме не лише результат битв, а й те, що станеться в результаті всього цього. Дай Боже, щоб нинішні військові дії не зруйнували єдиного духовного простору Святої Русі і тим більше не зробили запеклими народи наші. Щоб милістю Божою були зцілені всі рани. Щоб Божою милістю з пам’яті було згладжено все те, що сьогодні багатьом і багатьом приносить скорботу. Щоб те, що прийде на зміну нинішній ситуації, у тому числі у відносинах між нашими братніми народами, було світлим, мирним та радісним.

А це може статися лише в тому випадку, якщо ми житимемо з вірою в серці. Тому що віра винищує страх, віра дарує можливість взаємного прощення, віра зміцнює взаємини між людьми і справді може перетворювати і перетворює ці стосунки на братні, сердечні та добрі. Дай Боже, щоб було так, щоб закінчилося все, що зараз затьмарює душі багатьох. Дай Бог, щоб під час цієї міжусобної брані якнайменше людей загинуло або одержало каліцтва. Дай Бог, щоб якнайменше було вдів та сиріт, менше розділених сімей, менше зруйнованої дружби й братерства.

Церква, яка несе своє пастирське служіння серед народів Росії, України, Білорусії та багатьох інших на просторах історичної Русі, сьогодні особливо страждає і особливо молиться за якнайшвидше припинення міжусобної брані, за торжество справедливості, за відновлення братнього спілкування та подолання всього того, що, накопичившись з роками, і призвело зрештою до кровопролитного конфлікту. Віримо, що всі святі, що в землі Російській просіяли, — у йьому випадку, вживаючи вже прийнятий вислів «у землі Російській», маємо на увазі Русь, всю Російську землю, Русь Святу, — сьогодні разом з нами підносять молитви до Господа про те, щоб оселився мир на землі, щоб настало примирення братніх народів і, що найголовніше, перемогла справедливість, тому що без справедливості не може бути міцного миру.

Нехай Господь зберігає всіх нас і нехай допомагає всім нам проходити свою християнську територію гідно, незважаючи на непрості життєві обставини, які сьогодні є реальністю нашого земного буття. Молитвами святих угодників, імена яких ми сьогодні прославляли, нехай допоможе всім нам Господь зміцнитися у мирі, любові, однодумності та чистоті.

Прес-служба Патріарха Московського і всієї Русі