1. В Руській Православній Церкві вища влада в галузі віровчення і канонічного устрою належить Помісному Собору.
2. Терміни скликання Помісного Собору визначаються Архієрейським Собором. У виняткових випадках Помісний Собор може бути скликаний Патріархом Московським і всієї Русі (Місцеблюстителем) і Священним Синодом.
Помісний Собор складається з архієреїв, представників кліру, чернецтва і мирян, у кількості та порядку, що визначаються Архієрейським Собором.
Відповідальність за підготовку Помісного Собору несе Архієрейський Собор, який розробляє, попередньо схвалює і вносить на затвердження Помісного Собору програму, порядок денний, регламент засідань і структуру цього Собору, а також приймає інші рішення, що відносяться до проведення Помісного Собору.
У випадку, якщо Помісний Собор скликається Патріархом Московським і всієї Русі (Місцеблюстителем) і Священним Синодом, пропозиції про програму, порядок денний, регламент засідань і структуру Помісного Собору затверджуються Архієрейським Собором, засідання якого в обов’язковому порядку має передувати Помісному Собору.
3. Членами Собору є єпархіальні і вікарні архієреї Руської Православної Церкви за своїм станом.
4. Процедура обрання на Собор делегатів від кліру, ченців та мирян і їх квота встановлюються Архієрейським Собором.
У виняткових випадках процедура обрання на Собор делегатів від кліру, ченців та мирян і їх квота встановлюються Священним Синодом з подальшим затвердженням Архієрейським Собором.
5. Помісний Собор:
а) тлумачить вчення Православної Церкви на основі Святого Письма та Священного Передання, зберігаючи віроучительну і канонічну єдність з Помісними Православними Церквами;
б) вирішує канонічні, богослужбові, пастирські питання, забезпечуючи єдність Руської Православної Церкви, збереження чистоти православної віри, християнської моралі та благочестя;
в) затверджує, змінює, скасовує та роз’яснює свої постанови, що стосуються церковного життя, у відповідності до п. 5 пп. «а», «б» цього розділу;
г) затверджує постанови Архієрейського Собору, що відносяться до віровчення і канонічного устрою;
д) канонізує святих;
е) обирає Патріарха Московського і всієї Русі і встановлює процедуру такого обрання;
ж) визначає і коригує принципи відносин між Церквою і державою;
з) висловлює в необхідних випадках заклопотаність проблемами сучасності.
6. Головою Собору є Патріарх Московський і всієї Русі, за відсутності Патріарха – Місцеблюститель Патріаршого Престолу.
7. Кворум Собору складає 2/3 законно обраних делегатів, включаючи 2/3 архієреїв від загального числа ієрархів – членів Собору.
8. Собор затверджує порядок денний, програму, регламент проведення засідань і свою структуру, а також обирає простою більшістю присутніх членів Собору Президію, Секретаріат і формує необхідні робочі органи.
9. Президія Собору складається з Голови (Патріарха Московського і всієї Русі або Місцеблюстителя) і дванадцяти членів в архієрейському сані. Президія керує засіданнями Собору.
10. Секретаріат Собору складається з Секретаря в архієрейському сані і двох помічників – клірика й мирянина. Секретаріат несе відповідальність за забезпечення членів Собору необхідними робочими матеріалами і за ведення протоколів засідань. Протоколи підписуються Головою, членами Президії і секретарем.
11. Собор обирає голів (в архієрейському сані), членів і секретарів заснованих ним робочих органів простою більшістю голосів.
12. Президія, Секретар та голови робочих органів складають Соборну Раду.
Соборна Рада є керівним органом Собору. До її компетенції входить:
а) розгляд питань, що виникають у порядку денному, та внесення пропозицій про порядок їх вивчення Собором;
б) координація всієї діяльності Собору;
в) розгляд процедурних і протокольних питань;
г) адміністративно-технічне забезпечення нормальної діяльності Собору.
13. Всі архієреї – члени Собору складають Архієрейську Нараду. Нарада скликається Головою Собору за його ініціативою, за рішенням Ради Собору або за пропозицією не менше 1/3 архієреїв. У завдання Наради входить обговорення тих постанов Собору, які мають особливу важливість і які викликають сумніви з точки зору відповідності Священному Писанню, Священному Переданню, догматам і канонам, а також підтримки церковного миру і єдності.
Якщо будь-яке рішення Собору або його частина відкидаються більшістю присутніх архієреїв, то воно виноситься на повторний соборний розгляд. Якщо ж і після цього більшість присутніх на Соборі ієрархів його відкинуть, то воно втрачає силу соборного визначення.
14. Відкриття Собору і його щоденні засідання передуються звершенням Божественної літургії або іншого відповідного статутного богослужіння.
15. Засідання Собору очолює Голова або, за його пропозицією, один з членів Президії Собору.
16. У відкритих засіданнях Собору крім його членів можуть брати участь запрошені богослови, фахівці, спостерігачі та гості. Ступінь їх участі визначається регламентом, але в будь-якому випадку вони не мають права брати участь в голосуванні. Пропозицію про проведення закритого засідання мають право вносити члени Собору.
Примітка:
обрання Патріарха Московського і всієї Русі проводиться в закритому засіданні.
17. Рішення на Соборі приймаються більшістю голосів, за винятком особливих випадків, обумовлених прийнятим Собором регламентом. Коли має місце рівність голосів при відкритому голосуванні, то перевагу дає голос Голови. При рівності голосів у разі таємного голосування проводиться повторне голосування.
18. Рішення Помісного Собору в формі постанов і ухвал підписуються головою та членами президії Собору. Інші документи, затверджені визначеннями (постановами) Собору, візуються секретарем Собору.
19. Всі офіційні документи Собору підписують Патріарх Московський і всієї Русі (Місцеблюститель), члени Президії та Секретар.
20. Постанови Собору входять у силу відразу після їх прийняття.